Богдан Радиш-Маринюк. Вірш “ДЕРЕВО”

ДЕРЕВО

Автор Богдан Радиш-Маринюк, 11 березня 2005 р.

Спини на ковбку
Очі небайдужі:
В цім дереві ще сплять
Химерні ружі.

В цім дереві ще скрипка спить.
Можливо,
Котра заграє
Ніжно і тужливо.

А, може, спить
В цім дереві сопілка,
Що у руках,
Як райська перепілка.

В цім дереві
Дріма могутня ватра, –
Її комусь лиш розбудити
Варто.

В цім дереві,
У цьому круглякові
Узори сплять,
Мов кучері шовкові.

Та прийде майстер,
Ту колоду зміря –
І витеше із кругляка повір’я.
І витеше, напруживши уяву,
Церковний хрест
Чи чудернацьку паву.

В цім дереві
Ще блискавиця блиска,
Ще спить у ньому
Різьблена колиска.
У цьому круглякові деревини
Спить для гуцула
Віко домовини…