FURNICON LVIV: бути чи не бути Львівському меблевому кластеру?
Протягом 30-31 березня 2023 року у Львові відбулася меблева конференція Furnicon, метою якої було продовження дискусії щодо створення Львівського меблевого кластеру. Учасниками конференції були представники органів обласної та міської влади, виробників меблевих і столярних виробів, торгових представництв виробників фурнітури, компаній що надають архітектурні та дизайнерські послуги, а також профільних закладів освіти, зокрема й НЛТУ України (представники кафедри ТМВД та кафедри дизайну).
Із вітальним словом виступив мер м. Львова Андрій Садовий. У своїй промові він зазначив, що перш за все у створенні меблевого кластеру мають бути зацікавлені профільні підприємства меблевої галузі, адже це дасть можливість заробляти більше. Також мер міста висловив сподівання, що підприємства, які увійдуть до кластеру, будуть одними із тих, що допомагатимуть місту та області у питаннях соціалізації та адаптації до мирного життя людей, що пройшли крізь жахи війни. Андрій Садовий також зазначив, що у співпраці із зацікавленими сторонами, місто може та буде працювати над ідеєю створення сучасного виставкового комплексу, як це є у кожному великому європейському місті. Наостанок п. Садовий попросив меблярів виготовити для його робочого кабінету пам’ятну річ із деревини, щоб влада міста ніколи не забувала про виробників меблів.
Наступним привітав учасників конференції Дмитро Патіс – керівник Платформи із залучення інвестицій Української Асоціації Меблевиків. Дмитро Патіс розповів про діяльність УАМ: асоціація, яка створена у 2001 році, на сьогоднішній день об’єднує понад 300 компаній, сумарна частка яких перевищує 70% меблевого ринку України; членами УАМ є виробники меблів та дверей, постачальники матеріалів, дизайнери та роздрібні продавці; сумарний річний оборот компаній-членів УАМ становить понад $1,7 млрд.
Окрім того, учасників меблевої конференції було поінформовано про перелаштування роботи та ринків збуту підприємств меблевої галузі під час повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну – майже 90% підриємств-членів УАМ переорієнтували свою роботу на експорт. Основними ринками збуту стали Польща та Німеччина. При цьому Польща має особливу вагу як країна-посередник, звідки меблі українського виробництва продають в інші країни світу.
У даний час меблеву галузь України формують понад 10 тис. підприємств, на яких працевлаштовано більше 100 тис. осіб. Щороку в Україні переробляється в середньому 17,3 млн м³ деревини, а прямі іноземні інвестиції становлять понад $500 млн. Якщо поглянути на експортовану продукцію у розрізі за окремими видами, то меблі займають лише 1,8%, водночас як експорт деревини та деревних матеріалів становить 4,3%, тобто є значний внутрішній ресурс для розвитку меблевого виробництва.
Далі відбулося кластерне навчання, яке провів Віктор Оксенюк – кластерний експерт, викладач Києво-Могилянської Бізнес-Школи. Він зазначив, що кластер – це не стільки об’єднання підприємств за сферою діяльності та географічним місцем розташування, скільки спосіб мислення. Особливостями кластерів є органічне поєднання співпраці та конкуренції, але в підсумку переможцями стають всі члени кластеру.
На “живих” прикладах “аномальних бізнес-долин”, учасникам конференції було показано всі можливі переваги кластерів. Як приклад місцевість Напа-Веллі – це виноробний регіон, розташований у Каліфорнії, США. У цій незначній за площею місцевості розташовані сотні невеликих виноробних підприємств, які щороку виготовляють продукції на декілька мільярдів доларів. Всі ці підприємства є партнерами, коли йдеться про рекламацію регіону та вина загалом, але одночасно є й конкурентами, коли мова заходить про боротьбу за клієнта та власний прибуток.
Ще одним прикладом була невелика європейська країна – Нідерланди, яка змогла стати одним із світових лідерів на ринку сільськогосподарської продукції. Успіх Нідерландів пояснюється продуктивною співпрацею науково-освітніх закладів із фермерськими господарствами. Адже перші продукують новітні технології та спеціалістів для аграрного сектору, а другі – впроваджують ці напрацювання в життя.
Прикладом успішного кластеру на західних теренах України були кооперативні спілки українців, створені за сприяння Андрея Шептицького, Митрополита Галицького та Архієпископа Львівського Української греко-католицької церкви, які вели успішну роботу з підтримки та розвитку бізнесу. У цих спілках було задіяно до 2 млн. людей. Так кооперативна спілка “Маслосоюз” експортувала масло до понад 15 країн Європи та світу.
Сучасним же прикладом успішного об’єднання підприємств у Львові є Львівський IT-кластер, який був створений у 2011 році завдяки зусиллям трьох компаній: SoftServe, Eleks та N-iX. На даний час кластер трансформувався у найбільшу спільноту технологічних компаній України – їх кількість зросла до понад 260. Кластер займається розвитком інфраструктури Львова, модернізує шкільну, професійно-технічну та вищу освіти, підтримує стартапи та забезпечує комфортні умови для ведення бізнесу.
Також Віктор Оксенюк назвав необхідні складові для створення ефективного кластеру. До нього мають увійти:
- профільні підприємства, тобто бізнес, як двигун процесу;
- органи державної влади, які здійснюють підтримку та визначають “правила гри”;
- академічні інституції, тобто заклади профільної освіти, які продукують знання та інновації, а також готують фахівців галузі;
- громада, тому що має реалізовуватись людиноцентричний принцип будь-якої діяльності.
Свою доповідь Віктор Оксенюк завершив фразою видатного американського спеціаліста у сфері кластерів Майкла Портера: “Кластер можна визначити як систему взаємопов’язаних компаній та організацій, значимість яких як цілого перевищує просту суму складових частин”.
Основною ж подією першого дня меблевої конференції стала панельна дискусія на тему “Створення Львівського меблевого кластеру – передумови, формування, робоча група”. Участь у дискусії взяли представники органів влади, меблевого бізнесу та закладів профільної освіти.
Основні підсумки обміну думками з вуст доповідачів:
Орест Фільц, керівник відділу інвестицій Львівської обласної військової адміністрації зазначив, що з боку влади створюються умови для інвестиційної привабливості області, відводяться земельні ділянки для бізнесу, здійснюється допомога існуючому бізнесу та розробляються програми грантової підтримки, особливо в сфері переробки відходів, що є дуже актуальним для деревообробної та меблевої галузей.
Галина Заяць, начальник управління економіки Львівської міської ради зазначила, що міська адміністрація також здійснює заходи з підтримки підприємств, що працюють на території Львівської територіальної громади, зокрема: конкурс на інвест-ваучер на 300 тис. грн; зменшення орендної плати на землю; програма підтримки підприємництва. Вона також висловила свою підтримку ідеї започаткування меблевого кластеру і, як приклад, навела Fashion-кластер, який був створений у 2017 році, а вже станом на 2023 рік його учасники мали багато проєктів і грантової підтримки завдяки існуванню цього кластеру.
Орест Кійко, завідувач кафедри технології меблів та виробів з деревини, НЛТУ України висловив таку думку: “Через війну Україна знаходиться на межі, але вже зараз треба думати про майбутнє, де меблева промисловість матиме чільне місце в економіці держави. Адже меблі супроводжують людину від первісних часів: за легендою гілка у печері – це перші меблі, асортимент яких у сучасних оселях значно урізноманітнився. Попит на меблі в Україні зростатиме із кожним краном, що працює на будівництві, особливо по закінченні війни. Меблеве виробництво не потребує значних інвестицій – ще одна перспектива розвитку цієї галузі.
Чи є передумови та відповідне середовище для створення Львівського меблевого кластеру? Майкл Портер, професор Гарвардської школи бізнесу, каже про три складові частини кластеру: підприємство-лідер з найвищим рівнем виробництва, постачальники у широкому розумінні цього слова (наприклад, компанія “Кleiberit”, НЛТУ України з науковою продукцією, банки), бізнес-клімат. Це все є! Задаємо питання: навіщо підприємцю долучатися до меблевого кластеру? По-перше, в Україну почнуть надходити значні інвестиції, будемо заробляти, буде розвиток. По-друге, реклама та підтримка, про що просимо у Андрія Садового.
Які є передумови? Перша передумова: традиції; 160 років тому на заході України діяв меблевий кластер, який об’єднував 30 підприємств (відомі меблі з гнутими деталями з масивної деревини для цісарського дому філії фірми Юліуса Гофмана). Друга передумова: лісистість в нашій області сягає 30%. Третя передумова: наявні профільні заклади освіти – коледжі, училища та НЛТУ України. Все разом дозволить створити кластер. Чи захочуть підприємці об’єднатися, чи домовляться? Так, бо перспектива є. Найбільша потреба підприємців меблевої царини – у сировині та достатній кількості висококваліфікованих кадрів. Навчальний заклад, гарантуючи високу якість теоретичного навчання, не може забезпечити студентів сучасним обладнанням високої вартості. Вихід єдиний – дуальна освіта, тобто можливість для студента половину терміну навчання здобувати актуальні знання в університеті, а іншу половину терміну – освоювати передові технології на новітньому обладнанні на різних підприємствах за рахунок горизонтальних зв’язків у кластері”.
Андрій Манджала, співвласник компаній “Меблевий парк”, “ADS” та “Combina”: “Які переваги кластера в нашому регіоні? Є підприємство з виготовлення ДСП, а більша частина меблів виготовляється саме з неї. Є училища та НЛТУ України. Має бути співпраця з ними. Є підтримка від ЛМР, щоб народити цей Львівський меблевий кластер. Для малого та середнього бізнесу кластер може допомогти так: інформаційно (маркетинг, фінанси, бережливе виробництво тощо, у вигляді курсів або безпосередньої допомоги від Львівського меблевого кластеру), створення простору для меблярів – програмного забезпечення. “Меблевий парк” – комунікатор між ЛМР, освітою та меблевиками. Наприклад, інформації про грантові програми мало доходить до виробників, а ще як одержати грант – тут потрібна допомога. Зазвичай, меблевий бізнес розпочинається із меблів собі та родичам. Далі йде розвиток. Тобто багато підприємців може утворитися зараз у меблярстві. Львівський меблевий кластер буде дуже доречним у повоєнній відбудові України. Також важлива соціальна відповідальність. Наприклад, “Меблевий парк” створює зараз гуртки для дітей 12-14 років для популяризації спеціальності, виховання майбутніх кадрів”.
Андрій Варениця, засновник групи компаній “Varenycia Group”: “Хто і що потрібні для того, щоб створити успішний Львівський меблевий кластер? Львівський меблевий кластер можуть створити однодумці – найкрутіша компанія. Успішний кластер – це коли небагато людей, але з однаковою ідеєю та думкою. Виклики для Львівського меблевого кластера: брак замовлень, брак кадрів (недоліки освіти, війна), недостатній експорт, обмежені можливості виїхати майстрам на монтаж за кордон зараз. Важко залучати інвестиції у країну, яка воює; важко домовлятися із замовниками за кордоном. Дискусія “Для чого потрібен Львівський меблевий кластер” – чи тільки тому, що буде більше грошей? Львівський меблевий кластер – це рупор, який може просити або й вимагати потрібне від влади – гуртом це легше. Мебляр знає, куди рухається його компанія і галузь загалом, тому меблярі-кластерники можуть розробляти стратегію розвитку – це основне. Роль компанії “Varenycia Group” у Львівському меблевому кластері – готові ділитися досвідом, проводити екскурсії для колег і студентів”.
Володимир Мисик, керівник компанії Brand Roomio: “Фірма Brand Roomio переїхала із Харкова. Чому саме Львів обрали для нового місця роботи? Так вийшло, не дуже було з чого вибирати. Неприйнятно, коли говорять: “Не вигадуй, вирішимо потім, десь, колись буде” – цього не може бути під час утворення кластеру. Є ідея кластеру, яку треба обговорити та втілювати, а не довго продумувати до деталей і нічого не робити. Усе твориться в процесі, в роботі, в дії… треба бути готовим діяти, робити, а не шукати відмовок. Якщо вирішили робити – робіть. Якщо громадська організація (а це кластер) має оборот 100 млн., то їй швидше відчиняться двері, аніж одному виробнику з оборотом 1 млн. Фраза “Зробимо потім” не підходить. Краще “Робімо зараз!”
Вікторія Примоленна, власниця компанії Primaletto: “Наша компанія до війни (м. Київ) мала вузьку спеціалізацію: працювали із дизайнерами та архітекторами, виготовляючи на їх конкретні замовлення м’які меблі, стінові панелі. Після 24 лютого 2022 року фірма змінила локацію: спочатку переїхали в Івано-Франківськ, а потім – на Львівщину у м. Великі Мости. Чому на Львівщину? ЛОВА дає 100 тис. грн на релокацію бізнесу, і саме ці кошти було використано. Було багато іншої допомоги від влади також: індивідуальний підхід від відділу інвестполітики, кілька грантів. Це дозволило продовжити співпрацю з дизайнерами тут. Також розвиваємо бізнес: розробили і впровадили у виробництво серійні моделі м’яких меблів, є чіткий план розвитку, куди рухатися далі. Розвиваємо експортний бізнес, маємо постачання продукції у Лондон (Велика Британія). Є угоди із споживачем в Італії, якому не підходила локація фірми у Києві, а Львів задовільнив. Хочу зауважити, що у розповідях попередників є спільна думка: меблевий кластер – це коло творчих, сильних та активних людей із кредо “Вір, роби!” – підтримую це. Вірю, що Львівському меблевому кластеру бути. Кластер покращує пошук виробника: де ти, що можеш – що добре, як для виробників, так і для споживача. Замовник більше довіряє перевіреним виробникам, тобто тим, що в кластері. Щотижня однодумці можуть обговорювати назрілі питання, є такий досвід – це полегшує роботу. Конкуренція – не основне, бо кожен сильніший в чомусь своєму. Важливо, що може бути допомога дітям із сиротинця, наприклад, навчити їх фаху та забезпечити роботою. Ідея з гуртками – добра. Львів – інвестиційно є привабливим регіоном, тому Львівський меблевий кластер необхідно створювати. Львівський меблевий кластер – це лідер думок!”.
Отже, думок багато та у всіх є спільна життєствердна: Львівському меблевому кластеру – бути! І, як неодноразово наголошували представники компаній-учасниць меблевої конференції Furnicon Lviv, особливе місце в ньому має посісти Національний лісотехнічний університет України як єдиний заклад вищої освіти на заході України, який готує висококваліфікованих фахівців для меблевої галузі.
Також в Університеті здійснюється підготовка фахівців-бакалаврів за професійним спрямуванням “Інноваційні стартапи деревообробної та меблевої галузей”, що забезпечує високий рівень кваліфікації майбутніх підприємців-деревообробників. НЛТУ України має досвідчену наукову команду, активно співпрацює з міжнародними партнерами у галузі деревообробної промисловості, що дозволяє йому бути провідним центром наукових досліджень у цій сфері та отримувати доступ до новітніх технологій та передових практик у виробництві меблів.
10 квітня 2023 року, у день публікації цього матеріалу, у Львівській міській раді засновниками прийнято рішення про створення Громадської організації “Львівський меблевий кластер”
Автори: асистент М. Ільків, професор О. Кійко, доцент А. Кушпіт, асистент Н. Чопенко, асистент О. Яріш