Вибір майбутньої
 |
 |
 |
професії
Немає поганих професій,
але є такі, якими ми поступаємося
іншим
(М. Замакоїс).
В умовах, коли є широкий вибір професій, а школи не дають професійного спрямування, коли новітні технології розвиваються швидкими темпами, а комп’ютерні технології все більше і більше входять у наше життя, коли технологічне устаткування потребує висококваліфікованих спеціалістів ? молодій людині занадто складно зорієнтуватися у виборі своєї майбутньої професії. І якщо напрямок професійної діяльності вибрано невірно, то ця діяльність не приноситиме задоволення, не дозволить себе реалізувати, як фахівця. Тому психологічно ця особистість не буде готова до ефективної і повноцінної роботи.
Чинники, які впливають на вибір майбутньої професії
 |
 |
Для запобігання помилок у виборі своєї майбутньої професії молода людина повинна володіти інформацію професійного спрямування, яку вона може отримати в школі, дома, з інтернету, телебачення та на різного роду заходів, які її професійно орієнтують. Старшокласникам інколи бракує інформації, що стосується питань професійного вибору у сучасних соціально-професійних умовах. Дуже часто на шляху до вибору професії, молодій людині допомагають її батьки. Як свідчить статистика біля 60 % на вибір професії школярів впливають їх батьки, і тільки 2% ? це самостійний вибір молодої людини. Не хочеться вірити у достовірність цих цифр, але у більшості випадків це так. Адже це очевидно, оскільки на сьогоднішній день молода людина не володіє повною інформацією про перспективність розвитку професії та працевлаштування ? особливо інженерно-технічного спрямування. Тому, потрібно надавати майбутнім абітурієнтам якомога більше інформації, щодо вибору майбутньої професії, її перспективності, місця роботи, щоб молода людина змогла зробити правильний вибір у своєму житті.
Можна й надалі продовжувати наводити факти щодо складності вибору молодою людиною майбутньої професії, але думаю це не завжди переконливо. Тому, хочу викласти своє бачення щодо вибору молодими людьми майбутньої професії. Особливо тих, які стоять на роздоріжжі між вибором свого фаху. Тим більше, що не за горами той час, коли сьогоднішнім випускникам українських шкіл прийдеться вибирати свій майбутній фах.
Декілька слів хочеться сказати про навчальний заклад, за який я намагатимусь агітувати молодих людей, щоб йти вчитися і здобувати свою майбутню професію. Це Національний лісотехнічний університет України (НЛТУ України), який знаходиться у мальовничому місті Львові.
Корпуси національного лісотехнічного університету по вул. ген. Чупринки 103 і 105 та вул. Залізняка 11. (зліва на право).
 |
 |
Це місто багате не тільки своєю архітектурою, історією, а й видатними людьми, які здобули славу не лише місцевого значення, але і світового. У цьому місті є багато архітектурних пам’яток де можна цікаво провести свій вільний час та познайомитись з чудовими людьми. Окрім цього у Львові є багато вищих навчальних закладів, які можуть надати молодій людині хороші знання та вміння щодо майбутньої професії. Саме до таких вузів і відноситься Національний лісотехнічний університет України із своєю більше ніж 140-ка річною історією, професорсько-викладацьким складом, матеріально-технічним та навчально-методичним забезпеченням тощо. Історію заснування, хронологію розвитку НЛТУ України, спеціальності, які можна здобути, правила прийому та іншу цікаву інформацію можна знайти на сайті нашого університету:
Більш детально хотілося б розказати про спеціальність «Деревообробні та меблеві технології». Звичайно, якщо комусь не до душі мати справу з деревиною, її обробкою, та асортиментом продукції, то очевидно таку молоду людину і непотрібно переконувати, що цей фах саме для неї. Але, якщо молода людина вагається з вибором спеціальності, то очевидно її необхідно дати більше інформації про спеціальність, історію та перспективи її розвитку, світові та вітчизняні бренди з виготовлення меблів та виробів з деревини, працевлаштування, ринки збуту, зарплату, тощо.
З появою життя на землі людина використовувала деревину як матеріал з якого виготовляли багато речей. Для прикладу, шпон (тонкий матеріал із деревини, який виготовляють методом стругання, або лущення) виготовляли ще у стародавньому Єгипті, країні де деревини практично немає. Цінували цей матеріал за те, що ставились до нього як до дорогоцінного каміння, яке використовували для оздоблення меблевих виробів.
На початку розвитку людства меблеві вироби були ремісничими, згодом, залежно від епохи появились певні тенденції та правила, які називають стилем. Так з’явились певні стилі меблевих виробів, які дістали назву романський стиль, готичний стиль і т. д.
Старовинні вироби з деревини
 |
 |
 |
В Україні з деревини виготовляли знаряддя праці, дошки, будували житло, виробляли різноманітні предмети меблів, тощо. У 17 ст. для розпилювання колод почали використовували поперечні, а згодом і повздовжні пилки. Лісопиляльні цехи (тартаки) існували на Волині, Чернігівщині, Катеринославщині, Херсонщині. На Волині та в Галичині для розпилювання колод уже в 16 ст. застосовували механічні пилки з приводом від колеса водяного млина. Продукцію лісопиляння широко використовували для внутрішніх потреб, а також реалізовували на зовнішніх ринках.Найбільшими центрами лісопиляння були Херсон, Київ, Одеса, Кременчук.
Сьогодні неможливо знайти людину, яка б не використовували деревину або вироби з неї у своєму повсякденному житті та праці. На сьогоднішній день нараховують біля 20-30 тисяч видів виробів з деревини. Щорічно у світі виробляється 500 млн. м3 пиломатеріалів. У першу десятку країн, що найбільше виробляють пиломатеріали входять США, Канада, Російська Федерація, Бразилія і Швеція. Серед країн з випуску меблів та виробів з деревини у світі лідерами є: США, Німеччина, Італія, Китай, тощо. Україна хоч і не лідером з виготовлення меблів та виробів з деревини, але має для цього всі необхідні передумови.
Україна посідає 8 місце в Європі за відсотком лісистості. Загальна площа лісового фонду України становить 10,6 млн. га, а лісистість складає – 15,6%. Запаси деревини становлять 1,74 млрд. куб. м. Площі порід деревини наступні: сосна ? 35%, дуб – 22%, бук – 9%, ясен – 2,4%.
За I півріччя 2016 року деревообробна промисловість України продемонструвала приріст на 15%, а меблева на 12%. Окрім цього, на фоні падіння загального товарного експорту, почав стрімко зростати й експорт оброблених лісоматеріалів. У 3,5 рази збільшилися обсяги імпорту верстатів для обробки деревини. Все це свідчить про те, що розвиток деревообробного та меблевого виробництв набирає обертів. Разом з тим, в Україні виробництво меблів у грошовому еквіваленті не перевищує 650 – 700 млн. євро, тоді як у сусідній Польщі деревопереробний внутрішній валовий продукт (ВВП) складає майже 20-22 млрд. євро.
Сучасні меблеві вироби
 |
 |
 |
Саме тому, деревообробне і меблеве виробництво відносять до перспективних галузей, яке може розвиватися і приносити прибуток державі, а молодим людям забезпечити належну та високооплачувану роботу. Для цього потрібні належні умови виробництва, інвестиції, новітні технології та висококваліфіковані фахівці.
Прикладів можна наводити ще багато. Але навіть за існуючих в Україні законодавчих та економічних умов можна побачити позитивні результати. Тому молоді люди, які отримають фах технолога деревообробного та меблевого виробництва будуть мати роботу, і зможуть реалізувати себе, свої ідеї та творчий потенціал.
А щоб отримати фах із спеціальності «Деревообробні та меблеві технології» потрібно вступити до Національного лісотехнічного університету України, а саме в Навчально-науковий інститут деревооброблювальних технологій і дизайну (ННІ ДТД). Саме в цьому Інституті готують спеціалістів для деревообробних та меблевих виробництв.
Колись у цьому інституті (факультеті) навчалося понад 300 студентів на курсі із спеціальності «Технологія деревообробки». Сьогодні кількість студентів зменшилась. На це вплинуло багато чинників, серед яких і світова глобалізація, і високі технології, і зменшення кількості робочих місць і т. п. Але ННІ ДТД зберіг професорсько-викладацький склад, науковий потенціал і високий рівень професіоналізму.
Це дає можливість готувати висококваліфікованих фахівців з технології лісопиляльного, стругального, меблевого, столярно-будівельного, тарного виробництв, дерев’яного домобудування, проектування технологічних процесів деревооброблення та конструювання виробів з деревини. Випускники Інституту можуть працювати на деревообробних та меблевих підприємствах різного типу, як масового, серійного та індивідуального, організовувати власні виробництва, тощо.
Сьогодні ННІ ДТД намагається використати весь свій науковий та інтелектуальний потенціал для формування фахівців з деревооброблення високої кваліфікації. В інституті навчається близько 1000 студентів, навчальний процес ведуть висококваліфіковані викладачі, з них 13 професорів та понад 50 доцентів.
Професорсько-викладацький склад кафедр постійно здійснює пошук доступних і передових світових методів навчання. На порядку денному це співпраця із підприємствами, а саме поєднання теоретичного і практичного навчальних курсів. Для прикладу лабораторні роботи з певних дисциплін викладачі проводять безпосередньо на підприємствах. Збільшується тривалість виробничих та переддипломних практик тощо.
Інститутом, для перейняття передового досвіду та для співпраці із світовими лідерами меблевих та деревообробних технологій, організовуються різного роду заходи. Для прикладу організовуються поїздки для викладачів та студентів на меблеві та деревообробні виставки, які проводяться у м. Познань (Польща) та м. Ганновер (Німеччина). Наводяться навчальні та науково-практичні контакти з навчальними закладами деревообробного та меблевого профілю у таких країнах Європи, як Польща, Словаччина, Німеччина, Чехія, Австрія, Угорщина.
Професорсько-викладацький склад та студенти у м. Халь в Тіролі, Австрія
Тому, молодим людям, які обирають свою майбутню професію потрібно замислитись, чому б їм не вступити до Національного лісотехнічного університету України, а саме на спеціальність «Деревообробні та меблеві технології» і отримати хорошу професію, знайти себе та реалізувати свій науковий та творчий потенціал.
Професор кафедри технології меблів та виробів з деревини, професор,
доктор технічних наук Б.Я. Кшивецький